Тлумачення / значення слова "ПОХІПЛИВИЙ" | Словник української мови. Словник Грінченка

похіпливий

Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 387.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІПЛИВИЙ"

Сховати оригінал сторінки

Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.

повністю...

Віничок, -чка, м. 1) Ум. отъ віник. 2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst. ЗЮЗО. І. 112.

повністю...

Кнап, -па, м. Ткачъ. Вх. Лем. 425.

повністю...

Купалочка, -ки, ж. Ум. отъ купала.

повністю...

Литви́нка, -ки, ж. 1) Литовская женщина. 2) Бѣлорусска.

повністю...

На́гло нар. 1) Скоро, быстро. 2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. Ном. № 3781. нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. Ум. нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив. Гол. IV. 439.

повністю...

Підчухрати, -ра́ю, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтки.

повністю...

Пообскрібати, -ба́ю, -єш, гл. Оскресть (во множествѣ).

повністю...

Пуляковий, -а, -е. = индичий. Вх. Лем. 458.

повністю...

Смердак, -ка, м. = скорух. Вх. Лем. 467.

повністю...