Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похіпливий

Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІПЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІПЛИВИЙ"
Біліти, -лію, -єш, гл. Бѣлѣть, бѣлѣться. Лечу, лечу, а вітер віс, передо мною сніг біліє. Шевч. На синові явір зеленіє, на невісточці береза біліє. Чуб. V. 712.
Бортуля, -лі, ж. Глупая женщина. Вх. Лем. 394.
Вагітна Прилаг., употр. только въ ж. р. Беременная (о женщинѣ). Рудч. Ск. І. 209.
Відколи нар. 1) Съ какихъ поръ. Відколи пішов, та й нема. Рудч. Ск. ІІ. 35. 2) Съ тѣхъ поръ, какъ. Ще не чула, одколи живу на світі. Левиц. Пов. 341.
Відплатити Cм. відплачувати.
Джуфо́, -фа́, м. Парень, хорошо играющій на губахъ. Шух. І. 33.
Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Куратор, -ра, м. Лицо при церкви, соотвѣтствующее по своимъ обязанностямъ церковному старостѣ. Вх. Лем. 430.
Рогаль, -ля, м. 1) Волъ съ большими рогами не расходящимися въ стороны. Рудч. Чп. 255. Віл рогаль. 2) Родъ жука = рогач 4. 3) Толстое ребро листа, жилка. З капусти лем роґалі остали, — так обїла гусениця. Вх. Лем. 461.
Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХІПЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.