Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

походистий

Походистий, -а, -е. Отлогій, съ легкими склонами. Походиста гора. Вх. Лем. 455.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОДИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОДИСТИЙ"
Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Зорятися, -ря́ється, гл. безл. Показываться зарѣ. Там зоряється, займається. Чуб. III. 475. Вже й зоряється. Вже сонце — день. МВ. ІІ. 149. Зза дубків молоденьких зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90).
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Попряди, -дів, мн. = попрядки. Прийде до її кума на попряди. О. 1862. І. 73.
Потемний, -а, -е. Темноватый.
Приложитися, -жуся, -жишся, гл. = прикластися.
П'януватий, -а, -е. Немного пьяный, выпивши. Черк. у.
Чомхати, -ха́ю, -єш, гл. = чмовхати. Угор.
Шахрайство, -ва, с. Мошенничество.
Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка. ЗОЮР. І. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХОДИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.