Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

походящий

Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОДЯЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОДЯЩИЙ"
Відпинати, -на́ю, -єш, сов. в. відіпняти и відіп'яти, -ану, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть, отвязывать, отвязать. Желех.
Воркотуха, -хи, ж. Ворчунья. Годі тобі, стара воркотухо! Стор. 11. 216. Жила Аматина там нянька.... скупа і зла і воркотуха. Котл. Ен. IV. 42.
Гри́вочка, -ки, ж. Ум. отъ Грива.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Плюща, -щі, ж. = сплюща. Вх. Зн. 65.
Понявкати, -каю, -єш, гл. Помяукать.
Проможність, -ности, ж. = спроможність. ЕЗ. V. 108.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Чуб. VII. 392. Живе, як сорока на тину. Посл. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХОДЯЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.