Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору.
Вись, -сі, ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити.
Відхід, -ходу, м. 1) Отходъ, выходъ. Марусенька у батенька на одході, посіяла червоний мак на вгороді. Дружки прощаються — цілуються з молодою та, збіраючись виходить з хати, на одхід їй співають. 2) Расходъ; убыль. Шкури з дохлих овець брали усі в економію, а як одходу (дохлих овець) було багато, то часть зоставляли на хуторі.
Гра́бати, -баю, -єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. . Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Ой дам тобі... локіть полотенця.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти.
Накра́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. накраси́тися, -шуся, -сишся, гл. Накрашиваться, накраситься.
Печалувати, -лую, -єш, гл. = печалуватися. Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші.
Підмочити Cм. підмочувати.
Фундатор, -ра, м. Основатель, учредитель. О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних!