Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

липчик

Ли́пчик, -ка, м. Раст. Asperugo procumens. Вх. Пч. І. 9. Cм. липчиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПЧИК"
Вучень, -чня, м. = учень. О. 1862. І. 72.
Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
За́вжде нар. Всегда. Ой де то ангели та пісню співають, Всевишняго Бога завжде вихваляють. Чуб. III. 384.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96.
Палитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Жечься. 2) Горѣть. У грубі вже палиться.
Підтоптаний, -а, -е. 1) Стоптанный. Підтоптані чоботи. 2) Старый, пожилой, пожившій. Чоловік підтоптаний. Г. Барв. 178. Лучча за мене й не піде, бо я підтоптаний. Г. Барв. 413. підтоптаний панич. Старый холостя къ.
Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Промайнути, -ну, -неш, гл. Промелькнуть. Щось наче промайнуло повз вікна.
Святьоха, -хи, ж. Названіе русалки. Новгородсѣв. у. Грин. III. 117.
Шептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Шевч. 107. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому. Ном. № 2584. 2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть. Ном. № 234. 3) Наговаривать, наушничать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИПЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.