Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

походна

Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати. Мкр. Н. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОДНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОДНА"
Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Завика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, -кну, -неш, гл. = звикати звикнути.
Мотови́лечко, -ка, с. Ум. отъ мотовило.
Обсушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обсуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Запрошує його в хату обсушиться і спочить. Стор. І. 73. ХС. II. 192.  
Погрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. погрози́ти, -жу́, -зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. І. 25.
Роскурити, -ся. Cм. роскурювати, -ся.
Стерень, -ні, ж. = стерня. Угор. Кошено.... жачкою, — бачите, як одмітно од того, де косою кошено: тут стерень громаділками повиривано. Полт. г.
Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
Цоб меж. = соб.
Човно, -на́, с. = човен. Тягне дід човно стежкою, між густими лозами. Левиц. І. 126. Ум. чове́нце. Аж тут — править мальоване човенце, править та й прибило до самого ганку, а з човенця виходить панночка. Федьк. Пов. 48. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. АД. І. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХОДНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.