Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тяганина

Тяганина, -ни, ж. 1) Тасканіе. 2) Возня, хлопоты. Рк. Левиц. 3) Волокита (судебная). Борз. у. На тяганину пішло. Конст. у. Ум. тяганинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГАНИНА"
Брилець, -льця, брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Погрімання, -ня, с. Стукъ, звонъ, громъ. Погрімання кубків за трапезою. К. ЧР. 180.
Покійниця, -ці, ж. = небіжчиця. Я згадала покійницю няньку. Шевч. 314. Ум. покійничка. Г. Барв. 424.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Репаник, -ка, м. = репанець.
Розігнати, -ся. Cм. розганяти, -ся.
Спожити Cм. споживати.
Траш! меж. Крикъ на овецъ. Зміев. у.
Требувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Пробовать, отвѣдывать. Борз. Сосниц. у. 2) Пробовать, пытаться, испытывать. Сосн. у. Розуму требую. Гол. II. 276. 3)чо́го, чим. Нуждаться, имѣть необходимость въ чемъ. Вх. Зн. 70. Пана сі не бою, війтом не требую. Шух. І. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯГАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.