Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тяганина

Тяганина, -ни, ж. 1) Тасканіе. 2) Возня, хлопоты. Рк. Левиц. 3) Волокита (судебная). Борз. у. На тяганину пішло. Конст. у. Ум. тяганинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГАНИНА"
Вера нар. Навѣрное. Еще хоць бись пила фіялковий корень, вера уж не будеш нашим дівкам ровень. Гол. IV. 435. Хоць би ти обшила хижечку докола, вера ти не найдеш ньонечка сокола. Гол. IV. 424.
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93.
Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Же́ртвувати, -вую, -єш, гл. Жертвовать.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Позгромаджувати, -джую, -єш, гл. = позгрібати.
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Таляпущий, -а, -е. Любящій возиться съ жидкостью, разливать ее. Шейк.
Уповістити, -щу, -стиш, гл. Извѣстить.
Хотар, -ря, м. Всѣ принадлежащія селенію земли. Вх. Лем. 479. МУЕ. ІІІ. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯГАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.