Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Н. п. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Ніна била з рота. Стор. МПр. 19. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. ІІІ. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ДН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. І. 50. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31. 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. Н. Вол. у. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. І. 48. Сим. 197. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — шила. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.

Корчомка, корчо́мочка, -ки, ж. Ум. отъ корчма.

Лі́пший, -а, -е. Лучшій. Ліпші вбогі лати, ніж твої дорогі шати. Лукаш. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ном. № 4441., Ум. ліпшенький.

Розгопцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Растанцоваться.

Талан, -ну, м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. Ном. № 7231. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Шевч. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Г. Барв. 119. Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б'ються, на кошарі барани. Мил. 100. Ум. таланок, таланонько, таланочок. А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку. О. 1861. IV. 93.

Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.

Уґрундзьовувати, -вую, -єш, сов. в. уґрундзювати, -дзюю, -єш, гл. Укрѣпить, увязать. Уґрундзюємо добре, що не сприсне.

Хвостняк, -ка, м. Раст. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125.

Холера, -ри, ж. 1) Холера. Вони з холери повмірали. Шевч. 2) Раст. Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. І. 141. Cм. холерний 2.

Шнуркування, -ня, с. Отдѣлка платья цвѣтными шнурками. Н. Вол. у.