Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

комірне

Комірне прил., ср. р. Наемная плата за квартиру. приняти кого́ в комірне. Пустить, принять на квартиру кого. Чуб. І. 4. в комірнім сидіти. Нанимать квартиру. Желех. Нажилась в комірнім. Св. Л. 245. піти в комірне. Сдѣлаться квартирантомъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМІРНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМІРНЕ"
Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей. Св. Л. 199.
Грі́мно нар. О звукѣ: сильно, громко. Стукнув у віконечко грімно. Радом. у. Починай, Солохо, — ти ж громній співаєш. Сосн. у.
Дото́ркуватися, -куюся, -єшся, гл. = доторкатися. Левиц. Пов. 433.
Заві́домити Cм. завідомляти.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Наволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) = наволокти. 2) Надѣть (о наволочкѣ). Тра нову наволочити пішевку. НВолынск. у. 3) Пройти извѣстное количество пахоти бороною.
Незбожно нар. Безбожно.
Підполковник, -ка, м. Подполковникъ. Рудч. Ск. II. 81.
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Мет. 73. Розлучено нас обоє як на орлі крила. Грин. III. 246. 2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218.
Устріча, -чі, ж. = зустріч. Тут всі вискочили на встрічу йому. Рудч. Ск. І. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМІРНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.