Волокнуватіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться волокнистымъ.
Греча́ниця, -ці, ж. Гречневая солома.
Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. За твоєї де́ржави як буде — побачимо.
Кермек, -ку, м. 1) Раст. Statice Gmelini Willd. 2) Statice tatarica L.
Палючий, -а, -е. Жгучій. Палюча горілка. Уже на коневі і хвіст обгорів, такий то палючий той змій. Терпіти... од літньої спеки палючої.
Писнява, -ви, ж. Пискотня. Тут діти таку писняву підіймають.
Підсвітити, -свічу, -тиш, гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити.
Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля.
Позаховувати, -вую, -єш, гл. Запрятать (во множествѣ). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде.
Чужоземний, -а, -е. Иноземный. І розм'ягчив серця народам чужоземним.
