Висловок, -вка, м. Выраженіе. Навіть висловок: «ad majoren Dei gloriam» взято цілком із Корана.
Відлясок, -ску, м. Отголосокъ, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляскі, йдуть. Поцілувала тричі, аж од ляски пішли по-під вербами.
Глиб, -бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. Велика риба на глибу ходить. Піймати чорного линка з глибу.
Зажо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заболѣть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Зажохавсь віл.
Засурпе́лити Cм. засурпелювати.
Зрадок, -дка, м. Зрадник. Плини. плини, майстрова, від кладки до кладки, щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався.
Роспинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розіпнутися и розіпястися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Распяливаться, распилиться, растягиваться, растянуться.
2) Распинаться, распясться. Постав хрест і розіпнись на йому. — за ко́го. Отстаивать кого, стоять горой за кого. Распинайся, умри за них.
3) Разставлять, разставить ноги, руки. На порозі не можна роспинаться.
Толуб, -ба, м. = тулуб. Ум. толубець.
