Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похило

Похило нар. Наклонно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛО"
Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать. Желех.
Гидкість, -кости, ж. Гадость. Левч. 25.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Короговний, -а, -е. Относящійся къ знамени, хоругви, флагу.
Наслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Наслушаться. Наслухаєшся вже всього. Рудч.  
Нездібний, -а, -е. Неспособный. Желех.
Підстрелити, -лю, -лиш, гл. Подстрѣлить. Ой як стрелив Нечаєнко, — коника підстрелив. КС. 1882. III. 537. Устав ото він та й хотів уже сороку підстрелити. Рудч. Ск. І. 136.
Такрічний, -а, -е. = торішній. Збіже мав такрічне. Шейк.
Шкварнути, -ну́, -не́ш, гл. Сдѣлать что либо съ силой: бросить, ударить, грохнуть, блеснуть и пр. Шкварнула блискавка. Мир. ХРВ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.