Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похило

Похило нар. Наклонно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛО"
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Зобати, -ба́ю, -єш, гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.
Зоключений, -а, -е. Загнутый крючкомъ. Дзюбак зоключений у орела. Вх. Лем. 420.
Музи́ченько, -ка, м. ласк. отъ музика 2. Чуб. V. 304. Заграй мені, музиченько, під осичиною. Грин. ІІІ. 648.
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Понашеретовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и нашеретувати, но во множествѣ.
Пообціловувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обцілувати, но многихъ.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Прикрастися Cм. прикрадатися.
Укачувати, -чую, -єш, сов. в. укачати, -чаю, -єш, гл. Укатывать, укатать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.