Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похило

Похило нар. Наклонно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛО"
Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
Безоборонність, -ности, ж. Беззащитность. Желех.
Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
За́здрівий, -а, -е. = заздрісний. Заздрівому боком вилізе. Ном. 4821.
Купчак, -ка, м. Гвоздика, Tagetes erecta. О. 1861. XI. 29. Василечок, одбившись від свого роду, других василечків, що їх заступили задирливі купчаки, побратався з жменею конопель. МВ. ІІІ. 138. купчак дикий, болотний. Раст. Bidens tripartita. Вх. Пч. І. 9.
Мет, -ту, м. = мент. В один мет. Ном. № 7741.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Обрада, -ди, ж. Обсужденіе, совѣщаніе; совѣтъ. ЗЮЗО. І. Верес. 29. Ум. обрадонька. Нема мені обрадоньки од мого нелюба. Мет. 255.
Онада, -ди, ж. Приманка. Угор.
Чорнява, -ви, ж. 1) Чернота, собраніе чернѣющихъ вдали предметовъ. 2) Черныя тучи. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.