Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похило

Похило нар. Наклонно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛО"
Бебевхнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути. Кінь бебевхнув в пропасть. Гн. II. 26.
Вечірній, -я, -є. Вечерній. Ой зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя. Мет. 80.
Випороти Cм. випорювати.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки. Гол. Од. 81.
Здити́нитися, -нюся, -нишся, гл. = здитиніти.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.  
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати. Мир. Пов. І. 160.
Розцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Він розцурався з своєю жінкою та й не живуть укупі. Павлогр. у.
Угризтися Cм. угризатися.
Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.