Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похіпкий

Похіпкий, -а, -е. Скорый, бойкій, живой, прыткій. Похіпки́й хлопчак. Н. Вол. у. Похіпки́й кінь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІПКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІПКИЙ"
Дряпі́жний, -а, -е. Хищный, разбойничій. Стор. МПр. 26.
Загра́катися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Мене... послано, що вже не зап'ю, не забалакаюсь, не загракаюсь, та й не злякаюсь. Г. Барв. 443.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Зги́дити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило. Черниг. у.
Підстрішшя, -шя, с. = підстріха. К. ПС. 84.
Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Пупінок, -нка, м. = пуп'янок 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХІПКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.