Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крючок

Крючок, -чка, м. Ум. отъ крюк. 1) Крючекъ. загинати, закида́ти крючка. Заговаривать издали о чемъ-либо съ хитрымъ намѣреніемъ. 2) = крюк 2. 3) Небольшой воронъ. Налетів крючок. Грин. III. 142. 4) Деревянная доска съ загнутымъ краемъ, на которой сапожники вытягиваютъ вытяжные сапоги. Сумск. у. 5) Мѣра водки самая малая. Чуб. VI. 333.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮЧОК"
Великодній, -я, -є. Пасхальный. Маруся у великодню суботу сама вчинила паску. Кв. І. 67. великодні свята, святки. Свѣтлый праздникъ, свѣтлая недѣля.
Гості́вство, -ва, с. = Гостювання. Рк. Левиц.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники. Опат. 62.
Ножака, -ки, м. Большой ножъ. Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою. Ном. № 505.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Потеря, -рі, ж. Порча, вредъ. Він остався на дорозі, бо йому трапилась потеря: упряж порвалась. Борзна.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЮЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.