Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крючок

Крючок, -чка, м. Ум. отъ крюк. 1) Крючекъ. загинати, закида́ти крючка. Заговаривать издали о чемъ-либо съ хитрымъ намѣреніемъ. 2) = крюк 2. 3) Небольшой воронъ. Налетів крючок. Грин. III. 142. 4) Деревянная доска съ загнутымъ краемъ, на которой сапожники вытягиваютъ вытяжные сапоги. Сумск. у. 5) Мѣра водки самая малая. Чуб. VI. 333.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРЮЧОК"
Австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Библійний, -а, -е. Библейскій.
Забанду́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Зачвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Забрести.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Лаянка, -ки, ж. Брань.
Наймитчу́к, -ка́, м. Нанятый для услугъ мальчикъ. Послав наймитчука по горілку. Черк. у.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. І. 163.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРЮЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.