Бистрінь, -ні, ж. = бистрина. Як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той.
Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла.
Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью.
Же́рех, -ха, м. Мелкій ледъ на рѣкѣ.
Здо́ба, -би, ж. 1) = здобич. Тогді то козаки у городі Полоному пили-гуляли, здобу хорошу собі коло жидів-рандарів мали. Дума. 2) = здіб.
Кістка, -ки, ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ.
Кліпкати, -каю, -єш, гл. = кліпати.
Плахотка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Розбороняти, -няю, -єш, сов. в. розборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Разводить, развести дерущихся. Як позбивали перекупки одна одній очіпки та в коси повчеплювались, то ледві вже водою розборонено їх. Почнуть одна одну за коси тягать..., поки хто не надійде да не розборонить. Бійка.... насилу розборонили люде.
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Розлучено нас обоє як на орлі крила.
2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах.
