Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похідний

Похідний, -а, -е. 1) Быстрый въ ходьбѣ? Приступіт до мене своїми ніжками похідненькими. ЕЗ. V. 109. 2) О мельницѣ: передвижной, пловучій. Похідні млини. Лебед. у. 3) О погребѣ: не вертикально выкопанный, а въ видѣ подвала; подвалъ. У нас погріб похідний. Конст. у. Ум. похідненький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІДНИЙ"
Басаримок, -мку, м. = басаринок 1. Дітям усього понавозив — усяких басаримків. Рудч. Ск. II. 113.
Бурулька, -ки, ж. 1) Точеная головка у палки. 2) Ледяная сосулька. Із льоду бурульки, що знай кругом брязчали (у вовка), уже зовсім пообпадали. Греб. 386. 3) Трубка? В ніс втеребив (чорт) дві бурульки, з бурульок, мов з кухви, б'ють під стелю через рульки джерела сивухи. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). 4) московська бурулька. Кукишъ. Ном. № 3265. Ум. бурулечка.
Вигляд, -ду, м. 1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6.
Наґуна́дзити, -джу, -диш, гл. 1) Набить шишку кому. Мнж. 186. 2) Навертѣть на голову что-либо чалмообразное. Мнж. 182.
Орішок, -шка, м. 1) Ум. отъ оріх. Народу зійшлося, міщан, що нігде було й орішку впасти. МВ. І. 27. 2) Клеверъ. Харьк. 3) Птица = мишокрілик. Вх. Уг. 252. Cм. мишачок. 4) Печенье: кусочки тѣста, изжаренные въ маслѣ или салѣ. 5) Родъ дѣтской игры. Ив. 44.
Проходитися, -джуся, -дишся, сов. в. проходи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Прохаживаться, пройтись. А далі трошки проходився, прочумався, протверезився. Котл. Ен. Ми позволили їй проходитись у садочку. Рудч. Ск. І. 98. Теперечки вечір теплий, проходилось трохи. Стор. II. 99.
Роскудовчувати, -чую, -єш, сов. в. роскудо́вчити, -чу, -чиш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене. Кв. І. 113.
Село, -ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. Ум. се́лечко, сельце. Через наше сельце везено деревце. Чуб. III. 139. Ой дано ж єму та три селечка. АД. І. 149.  
Стикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. Н. Вол. у. От стикається, як пес. Ном. № 13816. 2) = стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б обїхати навкруги землі. Ком. Р. І. 18, 19.
Чим Творит. пад. отъ що. (Cм.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХІДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.