Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похильчастий

Похильчастий, -а, -е. = похильний. Похильчасте то дерево — ялина. Н. п. ямка похильчаста — яма, расходящаяся кверху. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛЬЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛЬЧАСТИЙ"
Аврю́шник, -ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175.
Вірненько, вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Кузенька, -ки, ж. Ум. отъ кузня.
Ліри́чний, -а, -е. Лирическій. Не треба ліричному поетові великої словесної науки, щоб явити мирові всю красоту душі своєї. К. Гр. Кв. 17.
Патолоча, -чі, ж. Маленькое озеро. Вх. Лем. 447.
Пісенька, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Позв'язувати, -зую, -єш, гл. Связать (во множествѣ).
Покоївка, -ки, ж. Горничная. З панею наїхала польська двірня, польки-покоївки. Левиц. І. 159.
Прохалавкнути, -ну, -неш, гл. Проглотить съ жадностью. Пес прохалавкнув печеню. Вх. Зн. 57.
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Ном. № 47. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ном. № 1962., Ум. скоренький, скоресенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛЬЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.