Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похотіти

Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Кіевск. у. Хто його зна, чи похотять люде. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОТІТИ"
Британський, -а, -е. Британскій, англійскій. Левиц. Пов. 125. О. 1861. XI. 105. Шевч. 606. Сей лист найдений був в землі британській. Драг. 168.
Джоґа́н, -на, м. Палка съ желѣзнымъ наконечникомъ, употребляющаяся при бѣганіи на нартах (родъ коньковъ). Св. Л. 40.
Зате́клий, -а, -е. Затекшій.
Мовчазли́во нар. = мовчазно.
Перевішувати, -шую, -єш, сов. в. перевішати, -шаю, -єш, гл. 1) Перевѣшивать, перевѣсить, повѣсить на другое мѣсто. 2) Только сов. в. Перевѣшать. Сотник вас усіх перевішає. Шевч.
Поперемежовувати, -вую, -єш, гл. Перемежевать (во множествѣ).
Попідпливати, -ваємо, -єте, гл. Подплыть (во множествѣ).
Ремство, -ва, с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх! Щог. Сл. 35.
Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ. Котл. Ен.
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить. К. Кр. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.