Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий).
Глинець, -нця, м. Аллюминій.
Добива́ння, -ня, с. Добиваніе.
Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш.
Крячок, -чка, м. = кряк? Летить крячок по над морем та й летячи кряче. Ой летить крячок через Дунай ручку.
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны.
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1.
Пук, -ка, м.
1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам.
2) Раст. Selinum carvifolia.
Сонце, -ця, с.
1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. схід-со́нця. Востокъ. захід-со́нця. Западъ. по́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: поки світ-сонця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. Ум. со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне.
