Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похопитися

Похопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспѣшить, успѣть. Підождіть, я вам постелю, — похопилася Одарка і хутко помостила подушку. Мир. Пов. II. 113. Сяде на покуті, неначе вона голова в селі, распустить язика... А я сижу, мов дурна, не можна мені за нею й словом похопитись. Левиц. ПЙО. І. 364.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОПИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОПИТИСЯ"
Басоля, -лі, ж. Віолончель. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Теперь мнѣ не до того. Чуб. ІІ. 678.
Вихруватий, -а, -е.
Знититися, -чуся, -тишся, гл. = знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Черк. у. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий. Камен. у.
Кваслина, -ни, ж. 1) Иногда только во мн. ч.: квасли́ни. квасная гуща. Черниг. 2) Хлѣбная гуща, употребляемая при выдѣлкѣ овчинъ. Сумск. у.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Підстрішшя, -шя, с. = підстріха. К. ПС. 84.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив. МУЕ. I. 167.
Порозліновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разлѣниться (о многихъ).
Шепотинниця, -ці, ж. 1) Наушница. 2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХОПИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.