Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понакладати

Понакладати, -да́ю, -єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали. Рудч. Ск. II. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКЛАДАТИ"
Відходитися, -джуся, -дишся, гл. Потерять способность ходить, кончить ходить. Ручки мої паперові одробилися, ніжки мої білесенькі одходилися. Чуб. V. 771.
Дослі́джувати, -джую, -єш, сов. в. досліди́ти, -джу́, -диш, гл. Изслѣдовать.
Крийма нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, прийма укривали. ЗЮЗО. І. 176.
Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Тиждень, -жня, м. Недѣля, седмица. Верба б'є, не я б'ю, за тиждень великдень. Ном. вербний тиждень. Вербная недѣля. білий — Страстная недѣля. Сим. 205. Ум. ти́жник.
Торочення, -ня, с. 1) Обшиваніе бахромой. 2) Болтовня.
Усмирити Cм. усмиряти.
У́чий, -а, -е. = Ове́чий. Вх. Лем. 4 76.
Шинка, -ки, ж. 1) Ветчина. мн. шинки. Родъ кушанья изъ ветчины съ чеснокомъ и перцемъ. МУЕ. І. 105. 2) Дощечка, которую ткачъ закладываетъ между нитями основы, чтобы онѣ не путались. МУЕ. III. 21. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАКЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.