Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понакладати

Понакладати, -да́ю, -єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали. Рудч. Ск. II. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКЛАДАТИ"
Бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.
Поговір, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. Ном. А на мене молодую поговір та слава. Мет. 85. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися. Мет. 84.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Просмоктати, -чу́, -чеш, гл. Прососать. Вода раз греблю просмоктала, — ну що ж! узять й загатить. Гліб.
Спречка, -ки, ж. = суперечка. Радом. у.
Шахва, -ви, ж. Шкафъ. Чуб. І. 331. Ум. ша́ховка. Желех.
Шкабалка, -ки, ж. Палка для игры шапошник. Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАКЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.