Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понакочувати

Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКОЧУВАТИ"
Бутук, -ка, м. = вотюк. Вх. Зн. 5.
Вітряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть. Шух. І. 253.
Відрочити Cм. відрочувати.
Дошкульни́й 2, -а́, -е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.
Заку́тий, -а, -е. Закованный. Закуті в пута неофіти. Шевч. 612.
Зручно нар. Ловко; удобно. Ком. І. 39.
Кватирант, -та, м. Квартиранта. Лебединск. у.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь. О. 1862. VIII. 15.
Поспіл I нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Н. Вол. у. Поспіл три тиждні роблять. О. 1862. V. 111.
Фіранка, -ки, ж. Штора на окнѣ. Фіранки на вікнах. Гн. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАКОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.