Бундючний, -а, -е. 1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне.
2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було.
Вишкандибуватися, -буюся, -єшся, гл. При игрѣ въ шкандибки забрасывать палку дальше другихъ, пуская при этомъ ее колесомъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ концомъ, то другимъ.
Затя́жни́й, -а, -е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.
Канарок, -рка, м. Канарейка-самецъ.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Красітка, -ки, ж. = красотка.
Ля́мент, -ту, м. = лемент.
Осліджувати, -джую, -єш, сов. в. осліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Выслѣживать, выслѣдить. Ми ослідили лисицю да й ходили все слідом за нею.
Скупо нар. Скупо.
Спіткання, -ня, с. Встрѣча.
