Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках.
Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче.
Заплі́снявіти, -вію, -єш, гл. Заплесневѣть, покрыться плѣсенью.
Померлий, -а, -е. Умершій. Царство небесне померлим душам.
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Рибаха, -хи, ж. Рыба, большая рыба. Вживають вони щуку-рибаху.
Роспекти, ся. Cм. роспікати, -ся.
Тосі, то́ся, меж. для выраженія плесканья въ ладоши (дѣтск.). Давно тобі тосі плескали? Неужели ты себя считаешь взрослымъ?
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї).
1) = фик.
2) = парубок.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.
