Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима.
Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. б) Verbascum thapsus.
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа.
Збезу́митися, -млюся, -мишся, гл. Одурѣть, обезумѣть. Як нап'ється горілки — збезумиться чоловік. Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився.
Обсіятися, -сіюся, -єшся, гл. 1) Окончить сѣяніе. 2) Обсыпаться вокругъ. Обложився вальками, обсіявся маком свяченим.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл.
1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Шинкарочко молода, повірь меду і вина.
2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї.
Сторож, -жа, м.
1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю.
Уймак, -ка, м. Захваченный въ неволю, въ плѣнъ. Син пійшов у кримські уймаки.
Шкляриха, -хи, ж. = скляриха.
Шмалко, -ка, м. Названіе быстро ходящаго вола.
