Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Наздава́ти, -даю́, -є́ш, гл. Надавать, надарить.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Ото його і гості й побратимці.
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
Попсуватися, -псую́ся, -є́шся, гл. Испортиться.
Прирубувати, -бую, -єш, сов. в. прируба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Рубить, нарубить въ добавленіе. Прирубай ще трохи дровець.
Провідничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ провідниця. 2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба.
Проноза, -зи, об. Проныра. Тут всякії були пронози, перекупки і шмаровози, жиди, міняти, шинкарі. Водивсь у старовину з ляхами, так проноза вже добрий.
Стоян, -на, м. 1) Стоянъ въ постройкѣ. Тепер становлять хати на стоянах, а колись на лежнях. 2) Дверной косякъ. 3) Большая деревянная бочка на винокуренныхъ заводахъ. 4) Стоячій улей. 5) = стояк 1. 6) Большая лужа, оставшаяся послѣ разлитія воды? Понад дунаями вода стоянами. 7) Раст. = смердючка. Ум. стояно́к.
Хвиля, -лі, ж. 1) Волна. Встала на Чорному морі бистрая хвиля. Дума. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. мо́ре в хви́лю. Море во время волненія. Море в хвилю і тишу. 2) Буря, порывы вѣтра. Хвилею багато яблук позбивало. Гряд з хвилею. 3) Минута, время. В добру хвилю чекай злої. Ото по тій хвилі я пішов до пана. 4) Хорошая погода. Ум. хвилька, хви́ленька, хвилечка. Часом прийде хтось до хати на хвильку.... мусиш сісти хоч на хвилю. Ото той волик несе їх, і так несе: що хвилька, то й милька. Зустрілись на одну хвилечку.
