Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рядити

Рядити, -джу́, -диш, гл. 1) Распоряжаться, давать порядокъ. Чоловік мислить, а Бог рядить. Ном. № 82. Хиба він староста, що рядить у селі. Н. Вол. у. 2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять. Чуб. V. 377. 3) Договаривать, подряжать. Чи не ви рядите під сахаръ? Черк. у. 4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене. О. 1862. II. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯДИТИ"
Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Звабля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зва́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь, прельщать, прельстить. Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем. Ном. № 8771.
Зціджувати, -жую, -єш, сов. в. зціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить, сливать, слить (напр., настойку съ ягодъ).
Кульондра, -ри, ж. Раст. Seseli coloratum. Вх. Пч. I. 12.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь. Вх. Уг. 256.
Початковий, -а, -е. Начальный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Поштовий, -а, -е. Почтовый. Грин. III. 161.
Прищитати Cм. прищитувати.
Трудовниця, -ці, ж. Труженица. Вона яка трудовниця! Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.