Відгукувати, -кую, -єш, сов. в. відгукати, -каю, -єш, гл. 1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство.
Водомороз, -за, м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida.
Гопа́к, -ка́, м. Родъ танца. Гопака вдарити. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні.
Ґлузува́ти = глузувати.
Зачита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Начать читаться. Да сами свічі посвітилися, да сами книги зачиталися.
Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить?
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Ото його і гості й побратимці.
Солодун, -на, м. = солодій.
Уривок, -вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. уривочок.
