Бичівник, -ка, м. Въ дышловомъ возу: жердь, служащая для припряжки третьей лошади. Кінь на бичівнику. Ум. бичівничок.
Вихиляси, -сів, мн. Выгибаніе, изгибаніе. Взявшись у боки, робить вихиляси.
Гемон, -на, м. Демонъ. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Пирхнути, -ну, -неш, гл.
1) Фыркнуть.
2) Порхнуть, слетѣть.
Позаломлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Заломиться (во множествѣ).
Природність, -ности, ж. Естественность.
Псякувати, -ку́ю, -єш, гл. Бранить, ругать, поносить (какъ собаку). Всяка шельма псякує.
