Виділити Cм. виділяти.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки.
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
Кріп, кро́пу, м.
1) Раст. Укропъ, Anethum graveolens. Ой кріп та ромен та петрушечка.
2) = окріп.
Молоде́цький, -а, -е. 1) Юношескій, принадлежащій и относящійся къ парню. Василь їх (дівчат) попережає: звісно вже, молодецька походка против дівчачої. Урочу я тебе й коня твого, коня вороного, тебе молодого, збрую твою да козацькую, красу твою молодецькую. Молоденька колядка. 2) Молодцеватый, удалой.
Орличок, -чка, м. Ум. отъ орел.
Ронити, -ню, -ниш, гл.
1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Там пава ходила, піря ронила.
2) Сбросить ребенка.
3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ.
Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.
Тілько нар.
1) Только. Що хочеш мені роби, тілько не перекидай через тин.
2) Столько. Кілько світа, тілько й дива. Ум. тіленько, тілечко.
