Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління.
Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Пересинювати, -нюю, -єш, сов. в. пересини́ти, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ насинивать, насинить.
Понатрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що.
Прочекати, -ка́ю, -єш, гл. Прождать.
Розвеза, -зи, ж. Разиня? Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє. Ночувала другу (ніч) під березою з тобою, козаче, розвезою.
Ростурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Растревожить.
Серденя, -няти, с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. Ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу.
Спідручний, -а, -е. О волѣ, запряженномъ въ плугъ: тотъ, который идетъ со стороны погонича.
Утрійний, -а, -е. Ядовитый.
