Вибавлення, -ня, с. = вибава.
Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він.
Лапу-лапу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику...
Літа́виця, -ці, ж. Сказочное женское существо, соблазняющее молодыхъ мужей. Мов літавиця пиналась.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ.
Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ум. окрайчик.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ.
