Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поналякувати

Поналякувати, -кую, -єш, гл. Напугать (многихъ). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганами, то дідом з торбою. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЛЯКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЛЯКУВАТИ"
Відралитися, -люся, -лишся, гл. Окончить ралити.
Закі́вець, -вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними. Новомоск. у.
Зачере́ти гл. = зачерпну́ти. Вх. Зн. 20.
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. І. 235.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате. О. 1861. IX. 192.
Нажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Достаточно проживать, прожить. А тяжче-важче молоденькій не нажившись помірати. Чуб. V. 146. Тепереньки, думаю, наші дівчата наживуться без моєї пані. МВ. (О. 1862. III. 56).
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Промочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Промочить. Подай, каже, пане Остапе, хоч води уста промочити. Рудч. Ск. І. 64. Гей, як заплачу, весь лист промочу. Чуб. V. 755. В ту хаточку і дощик не промоче. Мил. 218.
Сертучина, -ни, ж. Сюртукъ, плохой сюртукъ. Прийшов.... у якийся сертучині. О. 1862. II. 75.
Справування, -ня, с. 1) Отправленіе, исправленіе (должности). 2) Поведеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАЛЯКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.