Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаколочувати

Понаколочувати, -чую, -єш, гл. Наболтать, намѣшать (во множествѣ). Понаколочувала такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКОЛОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКОЛОЧУВАТИ"
Бріч, броча, м. Раст. Genista tinctoria. Вх. Пч. І. 10.
Загні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. загніти́тися, -чу́ся, тишся, гл. Зарумяниваться, зарумяниться, принимать, принять красно-коричневый цвѣтъ (о коркѣ печенаго хлѣба). Пироги добре загнітилися.
Мисль, ми́сля, -лі, ж. Мысль. Мислі до суду не позивають. Ном. № 5805. Що з голови, то з мислі. Ном. № 5804. Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить. Грин. III. 297. на мислі мати. Думать, предполагать, намѣреваться. Скажи мені, серце моє, що маєш на мислі. Мет. 63. у мислях. Въ умѣ. до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. Ум. ми́сленька, мислонька. І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї. Чуб. V. 401. Ой горе, горе, нещаслива доля, виорала дівчинонька мисленьками поле. Чуб. V. 243. Ой я сиджу коло стола, мислоньки мене зносять. Грин. III. 246.
Навши́ршкинар. = за́вширки.
Перетужити, -жу, -жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить. Чуб. V. 289.
Позаколювати, -люю, -єш, гл. Заколоть (многихъ).
Полапати, -паю, -єш, гл. Пощупать. Полапала за ребро. Чуб. II. 86. Ось понеси молоть, то підкруте, полапа борошно та й сяде. Ном. № 3114, стр. 285.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Мет. 73. Розлучено нас обоє як на орлі крила. Грин. III. 246. 2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАКОЛОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.