Джиґе́ли, -ґел, ж. мн. Ляжки.
Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Зала́млювати, -люю, -єш, сов. в. залама́ти, -ма́ю, -єш и заломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Заламывать, заломить. Заламав білі руки, став собі думати. Молодая дівчинонька заломила руки, чогось мені тяжко-важко да з теї розлуки. Попереду отаман заломить бриль на бакір. заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Сдѣлать крюкъ (въ пути). 2) — кого. Взять верхъ надъ кѣмъ, быть лучше кого въ какого либо отношеніи. Всіх дівчат заломила своїм станом і красою. Заломив би козакуванням він і Бинду.
Збо́ку нар. 1) Сбоку. У жупані, кругом пані і спереду й збоку. 2) Со стороны. Ти мене не хвали, нехай люде збоку похвалять. Зараз збоку всі побачать, що де яка мила.
Кошуленька, кошулечка и кошулька, -ки, ж. Ум. отъ кошуля.
Недобре нар.
1) Нехорошо, дурно. Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням.
2) Зло.
3) Невкусно.
Постреляти, -ля́ю, -єш, гл. Пострѣлять (многихъ). Як їх турки-яниченьки із — за могили напали, — постреляли — порубали.
Солонцюватий, -а, -е. Солончаковый.
Сутки 2, -ток, ж. Узкій проходъ, промежутокъ между двумя строеніями, плетнями, узкій корридоръ, узкій переулокъ. Ум. суточки. У суточки тіснії ідуть бояре краснії.
Чума, -ми, ж. Чума. А щоб на вас чума напала, матері вашій чорт! Ув. чумище.
