Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаколювати

Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала. Пирятин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКОЛЮВАТИ"
Безлісся, -ся, с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.
Зача́тія, -тія, с. Праздникъ 9 декабря.
Настилати, -ла́ю, -єш, гл. Вышивать гладью.
Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Позамлівати, -ваємо, -єте, гл. Ослабѣть, изнуриться (о многихъ).
Царівний, -ного, м. = царенко. Kolb. II. 231.
Щедрувальник, -ка, м. = щедрівник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАКОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.