Безух, -ха, м.
1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей.
2) Собака, у которой обрѣзаны уши.
Гарцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Скакать на лошадяхъ, наѣздничать, рыскать, гарцовать. На вороному коні гарцюєм. Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває. 2) Бѣгать, скакать, шалить. Як хочете гарцювати, так ідіть на двір. Іще сами як дівували та з хлопцями як гарцювали. Бабина знай цілу ніч гуляє з хлопцями та крутиться і не раз так бувало, що гарцюючи і мички попалить. 3) Танцевать. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють; хлопці, піт аж льється з шкури, коло їх гарцюють
Заклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Закрыть. Ох і рада ж би я, дитя моє, до тебе встати, тобі порядок дати, — да сирая земля двері залягла, оконечка заклепила.
Лове́цтво, -ва, с. Охотничій промыселъ.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Недобре нар.
1) Нехорошо, дурно. Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням.
2) Зло.
3) Невкусно.
Падання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання.
Роскусити, -ся. Cм. роскушувати, -ся.
Смолівка, -ки, ж. Сосновая лучина.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади).
