Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаманювати

Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАМАНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАМАНЮВАТИ"
Безпосередність, -ности, ж. Непосредственность. Желех.
Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Зата́нчити, -чу, -чиш, гл. = затанцювати.
Збіг м. 1)га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. збіг богоро́диці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37.
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Чуб. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. К. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Паламарка, -ки, ж. Жена пономаря. Скажу Гальці й титарівні, скажу й паламарці. Чуб. III. 179.
Прохухати Cм. прохухо́вувати.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити. Желех.
Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАМАНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.