Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понакривати

Понакривати, -ва́ю, -єш, гл. Накрыть (во множествѣ). Я понаварював, понапікав, а вони прийшли, повиїдали, листочками понакривали та й пішли. Чуб. III. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКРИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКРИВАТИ"
Колодитися, -джуся, -дишся, гл. = кородитися. Вона ще звечора стам колодитися на поперек, що болить. Зѣньк. у. Залюбовск.
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
На́пря́мок, -мку, м. = напрям. Грицько... з усім напрямком свого тихого пахарського життя. Мир. ХРВ. 391.
Наузкрай нар. На краю, на концѣ. Наузкрай ниви курився димок.
Нирка, -ки, ж. Почка (у животнаго и человѣка).
Поперебовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Пряже́ня, -ні, ж. Яичница съ мукой и молокомъ. Маркев. 159.
Розсунути, -ся. Cм. розсувати, -ся.
Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Широчити, -чу, -чиш, гл. Расширять. Широчило листя да буйний вітер, височило гіллє да дрібен дощик. Чуб. III. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАКРИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.