Бойло, -ла, с. Битье. Матчино бойло не болить.
Вірш, -шу, м. Стихъ. вірші. Стихи стихотвореніе. Латинський віршник.....як пак його?.. Ну той, за якого мене в Брацтві випарили різками, як отець ректор піймав у мене за халявою його мудрі вірші.
Дружи́на, -ни 1), об. Каждый изъ супруговъ — какъ мужъ, такъ и жена. Да поможи, Боже, на рушничку стати: тоді не розлучить ні батько, ні мати, ні чужая чужина, коли судилася дружина. З великою худобою битись да сваритись, з хорошою дружиною на світі нажитись. Ой як буду, моя матусенько, да я в війську помірати, приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Чоловіче мій, дружино моя, завіз ти мене, де роду нема. 2) ж. Товарищи, дружина, слуги. Хвалиться стрілкою перед дружинкою: да нема у дружини такої стріли, як у самого пана Івана. Ум. дружи́нка, дружи́нонька, дружи́ночка. Що білая лебедина Дунай сколотила, невірная дружинонька жалю наробила. Негідняя дружиночка молодому світ зав'яже. Борейкова дружинонька волає долами: один каже до другого: «Вже пана не мами».
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Засто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. засто́яти, -стою́, ї́ш, гл. — че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто.
Лука́во нар. Лукаво, коварно. І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.
Цупкати, -каю, -єш, гл. Топать. Cм. тупкати.
Черчиковий, -а, -е. Красный. Ногавиці на ньому черчикові, як той жар.
