Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понакидати

Понакидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Харьк. Ік Різдву сніги понакидають. Грин. III. 373.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКИДАТИ"
Кадження, -ня, с. Кажденіе. Множество народу молилось із надвору під час кадження. Єв. Л. 10.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Кошениця, -ці, ж. = кошаниця. Три копиці кошениці. Ном. № 13874. Ну, каже кінь, пусти мене... на три зорі, ни пшеницю, на зелену кошеницю. Мнж. 34.
Підкасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Засучить рукава. 2) Подобрать платье, полы платья. Гол. Од. 28.
Порозбріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбреха́тися, но во множествѣ.  
Смолити, -лю́, -лиш, гл. Смолить.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Тпру! меж. Тпру, приказъ лошади остановиться.
Усихати, -хаю, -єш, сов. в. усох(ну)ти, -хну, -неш, гл. 1) Засыхать, засохнуть. Не принялись три ясени, тополя всихала. Шевч. 393. Верба усохла, похилилась. Шевч. 387. 2) Усыхать, усохнуть, отсыхать, отсохнуть. Бодай тобі, вражий сину, права рука всохла. Мет. 172.  
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.