Дру́жбити, -блю, -биш, гл. Быть дружбою, шаферомъ на свадьбѣ. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмѣшл. свад. пѣсня.
Заголубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами.
За́друге нар. Вторично. Задруге посіяв буряки, бо то кузка, то мороз побив.
Засла́бнути и засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабіти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Заслаб чумак, заслаб молоденький.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Повиправдуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Оправдаться (о многихъ).
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Стривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. Стривай! Стой! Постой! Обожди! Стривай лишень! чи чуєш? щось плаче.
Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати.
Широко нар.
1) Широко. Широко ступав він.
2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» Чіпка став широко росказувати. Ум. широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько.
