Глибінь, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Морська глибина.
Загорну́ти, -ся. Cм. загорта́ти, -ся.
Злузнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть.
Злюбитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Полюбить (взаимно). Злюбилася дівчинонька з другим козаком.
2) Понравиться. А більш за те їй не злюбився, що, бачиш, в Трої народився.
Инше нар. = и́накше. Може як инше це зробити? Куди инше. Въ другое мѣсто. Ішов бідний чоловік у Степанівні на ярмарок, а може куди инше.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Повхатий, -а, -е. = волохатий. Волосистый.
Поперекисати, -саємо, -єте, гл. То-же, что и перекиснути, но во множествѣ. Тепло дуже в погребі, поперекисало моє варево.
Садковий, -а, -е. Садовой. Садкове сіно.
Сідельце, -ця, с. Ум. отъ сідло.
