Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолотіти

Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТІТИ"
До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Драто́ваний, -а, -е. Раздраженный.
Крячок, -чка, м. = кряк? Летить крячок по над морем та й летячи кряче. Макс. Ой летить крячок через Дунай ручку. Грин. III. 595.
Куховарня, -ні, ж. Кухня, поварская. К. ПС. 111.  
Лобурча́, -чати с.? Ой дівчата лобурчата, де ваш розум дівся? Канев. у.
Мшедь, -ді, ж. Раст. лишайникъ. Вх. Зн. 38.
Надпали́ти Cм. надпалювати.
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ном. № 3098. Ум. половка, полівка. Ном. № 3098. Половочка.
Поперериватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и перерватися но во множествѣ.
Поплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.