Виліплювати, -люю, -єш, сов. в. виліпити, -плю, -пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився.
Завозя́нин, -на, ж. Привезшій для помола хлѣбъ на мельницу.
Канцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п'яниця, обшарпаний, в канцуррі.
Корогва́, -ви, ж. 1) Знамя. Із за гори козацькі корогви видко. Дума. У запорожців на білих корогвах тілько червоні хрести, а в городових — орли і всяке малювання з золотом. Тоді Кішка Самійло, гетьман запорозькім, чогось одгадав, сам на чердак виступав, червонії хрещатії давнії корогви... винімав, роспустив... Дума. 2) Церковная хоругвь. Поміж возами попи з кропилами пішли; за ними корогви несли. 3) Красный флагъ, вывѣшиваемый на утро послѣ свадебной ночи, если невѣста оказалась непорочной. Біля червоної корогви казились п'яненькі молодиці. Ум. корого́вка, короговця. Над річкою, над Дніпром короговка в'ється. Ой військо йде, короговці мають. А в нашій церковці три короговці, а в тих короговцях три зірочки ясних. Значить также флагъ, значокъ. А за ним (Залізняком) усе по два, усе по два з ратищами і у передніх пар, може, у трьох, ратища з короговками двойчатими, так що оце... половина жовта, а половина чорна, або червона, або синя.
Лі́гво, -ва, с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. 2) Постель. Побрався я до свого лігва.
Поодх.. Cм. повідх..
Пуд II, -ду, м. Страхъ, испугъ. Такого на їх пуду нагнав. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду.
Роспинатель, -ля, м. Распинающій, переносно: мучитель. Роспинателі поділили одежу його. Роспинателям народним, грядущим тиранам.
Уманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Утомиться.
