Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолочувати

Позолочувати, -чую, -єш, сов. в. позолотити, -лочу, -тиш, гл. Золотить, позолотить. Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана. Мет. 26. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила. Чуб. V. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОЧУВАТИ"
Дослу́хуватися, -хуюся, -єшся и дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. сов. в. дослу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. Цссс... засичав Загнибіда, і знову почав дослухатись. Мир. Пов. II. 73. Прочитав батюшка вдруге. Баба дослухалася і вгадала, що так воно й єсть. Левиц. І. 70.
Зачервоні́тися, -ні́юся, -єшся, гл. Раскраснѣться, зардѣться. Зачервонілася, як та квіточка. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
Ковбасний, -а, -е. Колбасный. Ковбасні кишки.
Костиронько, -ка, м. Ум. отъ кости́рь.
Куряк, -ка, м. Навозъ для топки.
Одночасник, -ка, м. Современникъ (чей).
Переточити Cм. переточувати.
Підкопування, -ня, с. Подкапываніе.
Різа, -зи, ж. Отмежеванные участки поля въ 3, 6, 10 морговъ, смотря по мѣстностямъ. Вихожу я жати свою різу. Левиц. Пов. 338. Під ним (городом) ціла різа землі буде. КС. 1882. VII. 89.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. Гн. І. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. І. 212, 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.