Бархан, -ну, м. Бумазея.
Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня.
Зусилля, -ля, с. Подвигъ, усиліе. Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав.
Ме́нше нар. Меньше, менѣе. Менше вкусиш, борше лигнеш. Менше з тим. Это не важно! пустяки! Побила? — Побила! — Менше з тим! Ум. меншенько.
Онемощіти, -щію, -єш, гл.
1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш.
2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів.
Пшоняник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L.
