Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили.
Нага́йка, -ки, ж. = нагай. Коваль ізробив дротяну нагайку. Ум. нагаєчка. Шумить-гуде нагаєчка коло мого тіла.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Пірник, -ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики.
Подурити, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю.
Польщак, -ка, м. Такъ въ называютъ крестьянина изъ
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Частом нар. = часто. Ой як й узяли вражі здобишники частом до нас доїздити.
Чугар, -ра, м. Тараканъ.
