Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позносити

Позносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и знести, но во множествѣ. Вода... позносила млини. Левиц. І. 127. Позносивши мішки в комору... посідали. Кв. Позносили ото вони з воза свої клунки. Драг. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНОСИТИ"
Бритовка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Гре́че нар. = Ґрече. Маркев. 104.
Достемені́сінький, -а, -е. Точнехонько такой. Достеменісінько такий віл, як у мене. Черк. у.
Осужати, -жа́ю, -єш, гл. = осуджати.
Погорілець, -льця, м. Погорѣлецъ. Черк. у. Погорілець хліб ззів, а солому спалив. Ном.
Пообтріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Отряхнуться (во множествѣ).
Уписний, -а, -е. Впиской.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Шклити, -лю, -лиш, гл. = скли́ти.
Щавити, -влю, -виш, гл. = чавити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗНОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.