Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покавкати

Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАВКАТИ"
Верткий, -а, -е. Вертлявый, шустрый. Був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з під ступня викрутиться. Св. Л. 131.
Завжде́нний, -а, -е. Всегдашній, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.
Кумедія, -дії, ж. 1) Комедія — рѣдко въ значеніи литературнаго произведенія, а преимущественно какъ комическое представленіе и въ частности — театръ маріонетокъ. Чуб. VII. 452. Туди люде сходяться дивиться ту кумедію. А бачив же ти, пане-брате, цю кумедію? Котл. 2) Курьезъ, потѣха. Через тиждень, як усе минулося, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор.
Наобі́датися, -даюся, -єшся, гл. Наобѣдаться.
Описовий, -а, -е. Описательный. Желех.
Повзти, -зу, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна). Вх. Зн. 63. Желех.
Цілиця, -ці, ж. 1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс. 2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.