Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолота

Позолота, -ти, ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Чуб. І. 242. Позолота була вся витерта. Левиц. І. 293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТА"
Гончаро́вий и ганчаро́вий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.
Деліка́тний, -а, -е. Нѣжный. Делікатний як панський хорт. Ном. № 8506.
Домага́ння, -ня, с. = домогання.
Дра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. = дертися.
Корчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься (о хлѣбѣ). Херс.
Ма́мочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. Чуб. В розбійницьких наметах тихо й мирно. К. Іов. 25.
Смолі, -лів, м. мн. Сопли. Угор.
Тречи числ. = тричи. Грин. III. 263. Тречи на день одвідаю. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.