Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолота

Позолота, -ти, ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Чуб. І. 242. Позолота була вся витерта. Левиц. І. 293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТА"
Вишмарувати, -рую, -єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.
Гвоздити, -джу, -диш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.
Кей = ке. Кей сюди. Харьк. у.
Кишковий, -а, -е. Кишечный; сдѣланный изъ кишекъ. Кишкова струна. КС. 1882, VIII. 282; 1892. III. 383.
Лю́лечка, -ки, ж. Ум. отъ люлька.
Ніт нар. = Ні 1. Галиц. Там люде добрі, де мене ніт. Гол. III. 84.
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Самозелень, -ні, ж. Раст. Euphorbia amygdaloides. Шух. І. 21.
Трибуна, -ни, ж. Трибуна. Судова трибуна. К. ХП. 122.
Храпливий, -а, -е. = ii. храпавий. Желех. храпли́ва. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.