Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

познімати

Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Кв. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. Харьк. От ми й стали коло шляху і шапка познімали. ЗОЮР. І. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНІМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНІМАТИ"
Брезклий, -а, -е. 1) Обрюзгшій. 2) О деревѣ: сырой. Шух. I. 88.
Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Дозві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дозві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться, посѣщать, посѣтить. Сивий орле, сивий орле, ти всюди літаєш, ачей ти ся до милого мого дозвідаєш. Гол. ІІІ. 391.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ. Вх. Лем. 416.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Натоптати Cм. натоптувати.
Помандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Отправиться, пуститься въ путь. Помандруєм прічки темненької нічки. Мет. Ой я тую далекую хлопцям подарую, а до сеї близенької та й сам помандрую. Чуб. V. 26.
Примісити, -шу́, -сиш, гл. Примѣсить.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗНІМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.