Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позраховувати

Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗРАХОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗРАХОВУВАТИ"
Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Зага́йко, -ка, м. Медлитель. Загайки, дружбоньки, загайки, загаялися в коморі. Грин. III. 439.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Капарство, -ва, с. 1) Жалкая жизнь. 2) Плохая работа. Желех.
Катуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Мучиться, страдать. Нема сем'ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі. Шевч. 606.
Клубетувати, -ту́ю, -єш, гл. Спиваться, свертываться (о червѣ). Вх. Лем. 425. Cм. клюбачитися.
Колесувати, -сую, -єш, гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок. Котл. Ен.  
Куропіння, -ня, с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сидиш, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224.
Повеличити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать большимъ, чѣмъ слѣдуетъ. Маштер, як робив криж, повеличи́в. МУЕ. III. 43.
Шо мѣст. = що. Мнж. 2. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує. Ном. № 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗРАХОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.