Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позрошувати

Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗРОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗРОШУВАТИ"
Видання, -ня, с. Изданіе. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена. Сиб. 1861.
Видіти, -джу, -диш, гл. Видѣть. Желех.
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. Мет. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! Камен. у. О 1861. XI. Свидн. 36. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
На́мено, -на, с. Имя. Желех.
Перевдяг, -гу, м. Переодѣванье, также одежда, въ которую кто-либо переодѣлся. В чернечому перевдязі козак. К. ЦН. 302. До Київа ти крадькома перевдягом серед ночі мандруєш. К. ПС. 47.  
Повітря, -ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. І. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в'єтсі. АД. II. 20. 2) = повітриця. Вх. Уг. 260.
Пристрій, -ро́ю, м. Приборъ, снарядъ. Ком. II. 85.
Розумник, -ка, м. Умникъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗРОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.