Вакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував.
Госпо́день, -дня, -нє Кратк. форма отъ господній. Забув і страх Господень.
Зати́рити Cм. затирювати.
Змимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать.
Кисличчя, -чя, с. соб. Дикія яблони, дикія яблоки.
Нарі́жник, -ка, м. 1) Уголъ крыши, угловое стропило. 2) Оковка листовымъ желѣзомъ угла сундука (на крышкѣ и внизу). 3) Часть ключа. прибора для ношенія сѣна. Cм. ключ.
Піскозоблиця, піскозо́бниця, -ці, ж. = піскоглід.
Побахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Поразвратничать.
Сіриця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря.
